- гілляка
- —————————————————————————————гілля́каіменник жіночого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
гілляка — и, ж., розм. Те саме, що гілля … Український тлумачний словник
конар — Конар: Конар: Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] гілка [20;VI] гілляка [17;46 1;XI] гілляка, що росте від стовбура [46 2] груба гілка [2] груба гілка, що росте від стовбура дерева [51] товста гілка… … Толковый украинский словарь
конара — Конар: Конар: Галузь [XVIII] В другій генерації потомство ділиться на два конарі [XVIII] гілка [20;VI] гілляка [17;46 1;XI] гілляка, що росте від стовбура [46 2] груба гілка [2] груба гілка, що росте від стовбура дерева [51] товста гілка… … Толковый украинский словарь
гіллячка — и, ж. Зменш. пестл. до гілляка … Український тлумачний словник
конарище — Конарище: гілляка, гіллячище [XII] товста гілка [4] … Толковый украинский словарь
гілка — (відросток, пагін дерева, куща тощо), галузка, галузина, віта, галузь, гілляка; лапа (перев. хвойного дерева / пишна) Пор. пагін … Словник синонімів української мови
голуз — лузи, ж. Ол. Гілка, гілляка, вітка … Словник лемківскої говірки
конар — нара, ч. Гж. Гілка, гілляка галузка … Словник лемківскої говірки
говуз — гілляка … Лемківський Словничок